Організація внутрішкільного контролю

                       Внутрішкільний контроль (ВШК) -  це управлінська функція, яка є попередньою до всебічного аналізу процесу навчання та виховання. Внутрішньошкільний контроль дає можливість визначити, наскільки якісно здійснюється в закладі процеси навчання та виховання, як відносяться до своїх функціональних обов'язків не тільки педагоги, діяльність яких контролюється, але й керівники закладу.

         Здійснення внутрішньошкільного контролю потребує від керівництва та інших працівників, які залучені до контролю, теоретичної й методичної підготовки та компетентності, відповідальності при прийнятті рішень за підсумками контролю.

         Система внутрішньошкільного контролю повинна бути планомірною, обґрунтованою й всебічною, а його результати – основою для прийняття оптимальних управлінських рішень.

         Відповідно до значення внутрішкільного контролю для діяльності ПНЗ, можна визначити, що контроль має бути:

-         багатоцільовий – тобто спрямований на перевірку різних питань (навчально-виховна, методична, науково-дослідна й експериментальна діяльність, удосконалення навчально-матеріальної бази закладу, виконання санітарно-гігієнічних вимог, дотримання техніки безпеки та ін.);

-         багатобічний – означає застосування різних форм і методів контролю до одного й того самого об'єкта (фронтальний, тематичний, персональний контроль діяльності вчителі і т.п.);

-         багатоступінчастий – контроль одного й того самого об'єкта різними рівнями органів управління (роботу вчителя в ході освітнього процесу контролює директор, заступник директора, голова методичного об'єднання, представники Управління освіти і т.д.).

Мета внутрішньошкільного контролю полягає в:

-         зборі оперативної інформації про стан керованих підсистем;

-         поширенні передового педагогічного досвіду;

-         підвищення рівня навчальних досягнень вихованців;

-         підвищення рівня вихованості учнів;

-         своєчасному  виявленні й виправленні, попередженні помилок, недоліків в організації й здійсненні навчально-виховного процесу;

-          кваліфікованій допомозі педагогам у підвищенні педагогічної майстерності, в оволодінні сучасними технологіями, ефективними методами навчання і виховання.

Функції внутрішньо шкільного контролю:

-         інформаційна (створення достатньої кількості правдивої інформації про якість освіти і виховання в закладі);

-         діагностична (вивчення реального стану навчально-виховного процесу та його результативності в закладі);

-         управлінська (реальний вплив управління на реалізацію мати та завдань діяльності);

-         педагогічна (побудова цілісного процесу навчання, виховання та розвитку учнів);

-         адаптаційна (мінімізація негативних наслідків у закладі).

Керівник повинен знати:

-         структуру внутрішньо шкільного контролю у закладі;

-         зміст кожної  підсистеми;

-         форми і методи контролю.

Види, форми і методи контролю.

                Вид контролю – це сукупність форм контролю, проведених з певною метою.

         Виходячи з мети проведення, можна виділити два види контролю: тематичний  (поглиблене вивчення й одержання інформації про стан певного елемента управління) і фронтальний (одночасна всебічна перевірка об'єкта управління в цілому).

         Форма контролю – це спосіб організації контролю. Форми розрізняють за періодичністю та за способом організації.

За періодичністю:

-         вхідний;

-         попередній;

-         поточний;

-         проміжний;

-         підсумковий.

За способом організації:

-         персональний;

-         класно-узагальнюючий;

-         предметно-узагальнюючий;

-         тематично-узагальнюючий;

-         оглядовий;

-         комплексно-узагальнюючий.

         Метод контролю – це спосіб практичного здійснення контролю для досягнення поставленої мети.

         Найбільш ефективними методами контролю для вивчення стану освітньої діяльності є:

-         спостереження;

-         аналіз;

-         бесіда;

-         вивчення документації;

-         анкетування;

-         хронометраж;

-         усна або письмова перевірка знань. 

ОБ'ЄКТИ ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Навчально-виховна робота.

Методична робота.

Виховна робота.

Експериментальна  та науково-дослідна робота.

Навчально-матеріальна база.

Забезпечення освітньої діяльності.

         Структура організації внутрішкільного контролю складається з таких етапів:

1) визначення мети і об'єкта контролю;

2) складання плану перевірки;

3) вибір видів і методів контролю;

4) констатування фактичного стану справ;

5) об'єктивна оцінка цього стану;

6) висновки, що випливають з оцінки даного стану;

7) рекомендації щодо підвищення ефективності навчально-виховного процесу або ліквідації недоліків;

8) повторний контроль за виконанням рекомендацій.

          Контроль за станом викладання  предметів. Мета такого контролю — це підвищення якості викладання вчителем предметів і якості знань, умінь і навичок та вихованості учнів. У річному плані роботи ПНЗ вказано перелік навчальних дисциплін, стан викладання яких планується вивчати, а також строки вивчення, хто буде вивчати (директор чи заступник директора з навчально-виховної роботи), і в якій формі будуть заслуховуватися результати контролю: на засіданні педагогічної ради чи узагальнюватимуться у наказі.

          У ході перевірки стану викладання  предмету вивчаються такі питання:

— якість та ефективність занять учителя; якість знань, умінь і навичок учнів;

— виконання вчителем навчальних планів і програм;

— участь учителя в різних формах методичної роботи.

     Перед відвідуванням і спостереженням уроків директор (заступник директора з навчально-виховної роботи) знайомиться з програмними вимогами з даного навчального предмета, із змістом навчального матеріалу в підручниках, посібниках, з методичними рекомендаціями, статтями в предметних журналах щодо вивчення окремих тем, з методичними листами Міністерства освіти, з передовим педагогічним досвідом з даного предмету, тощо.

        Результати спостереження навчальних занять директор, заступник директора фіксують у журналі внутрішкільного контролю (кожен окремо). Форма запису і ведення журналу довільна. У процесі спостереження  перевіряючий звертає увагу на такі питання:

— знання вчителем фактичного матеріалу;

— доцільність вибору методів і прийомів навчання;

— способи активізації і стимулювання пізнавальної діяльності учнів;

— питома вага самостійних і творчих завдань;

— використання диференційованого та індивідуального підходу до учнів на заняттях;

— дотримання принципів навчання;

— виховання інтересу до предмета;

— щільність заняття, раціональне використання часу;

— використання можливостей заняття для формування загальнонавчальних умінь і навичок;

— якість засвоєння учнями навчального матеріалу;

— психологічний мікроклімат на занятті.

           Після відвідування занять керівника гуртка перевіряючий проводить глибокий педагогічний аналіз навчального заняття, вказує на його позитивні сторони, недоліки (якщо такі є), надає необхідну методичну допомогу.

         При перевірці виконання педагогом навчальної програми керівник зіставляє календарні плани із записами в  журналі планування та обліку роботи гуртка, звертає увагу на виконання практичних і лабораторних робіт, навчальних екскурсій, з'ясовує доцільність внесення коректив (якщо такі зроблені) у послідовність вивчення навчального матеріалу, в розподіл часу на його вивчення.

          Контроль за організацією позакласної роботи з предмета передбачає перевірку виконання плану роботи предметного гуртка, спостереження і аналіз навчальних занять, якість відвідування гуртка учнями, результативність його роботи, а також врахування участі учителя в організації та проведенні учнівських змагань, виставок, конкурсів з предмета, днів або тижнів, вечорів з даної навчальної дисципліни та інших заходів.

         На рівень педагогічної майстерності значною мірою впливає і участь учителя в різних формах методичної роботи. Тому керівник закладу при перевірці стану викладання навчального предмету вивчають і результативність методичної роботи вчителя.

          Контроль за якістю знань, умінь і навичок учнів. Рівень знань, умінь і навичок учнів є головним критерієм в оцінці роботи вчителя, тому перевірка їх є важливою складовою частиною внутрішкільного контролю. Контроль за якістю знань, умінь і навичок учнів передбачає такі завдання:

   1) виявлення фактичного рівня знань, умінь і навичок учнів та відповідність їх програмним вимогам;

   2) вивчення системи роботи вчителя з відстаючими учнями з метою попередження недоліків та ліквідації прогалин у знаннях, а також системи роботи з обдарованими учнями;

  3) надання методичної допомоги вчителеві щодо підвищення якості знань, умінь і навичок учнів, удосконалення форм і методів роботи з відстаючими, а також з творчо обдарованими учнями.

          Результати контролю за якістю знань, умінь і навичок учнів обговорюються на засіданні педагогічною ради,  методичного об'єднання, оформляються наказом по закладу.

          Контроль за веденням позашкільної документації. У систему контролю за веденням позашкільної документації входить перевірка журналів планування та обліку роботи гуртка, планів - конспектів, тощо.

                  Важливим джерелом отримання інформації про стан навчально-виховного процесу в закладі є журнал по плануванню та обліку роботи гуртка. Він дає можливість з'ясувати виконання вчителем навчальних програм, характер самостійних і творчих робіт, якість і своєчасність записів у журналі.

         Результативність внутрішньошкільного контролю значною мірою залежить від виконання рішень, прийнятих педагогічною радою, а також наказів директора закладу.

         Основні недоліки відвідування та аналізу уроків

Не проводиться якісна всебічна підготовка до відвідування заняття.

Часто не визначається мета відвідування.

Не завжди проводиться аналіз заняття.

Висновки не завжди чи не повністю відповідають меті відвідування.

Висновки неконкретні, скупі.

За висновками не простежується основного – результативності занять.

Для аналізу занять використовується єдина (часто й неадаптована) схема.

Рекомендації загальні, часто суперечливі,  випадкові, неадресні.

Висновки не можуть бути використані для подальшого планування організації методичної роботи з педагогіки, вдосконалення всієї системи навчально-виховної роботи.

Не простежується робота щодо виконання рекомендацій, даних на попередніх заняттях.