П`ятниця
29.03.2024
14:26
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
НЗ Ватутіного
  • Ватутінська ЗОШ №5
  • Ватутінська ЗОШ №2
  • ДНЗ №7"Сонечко"
  • Ватутінська ЗОШ №6
  • Погода
    Ватутінська міська станція юних техніків
    Відділ освіти 
    Ватутінської міської ради Черкаської області
    Ватутінська міська станція юних техніків




    Інноваційні підходи до організації навчально – виховного процесу на заняттях туристсько – краєзнавчого гуртка.

    Етапи та методи  досліджень туристсько - краєзнавчої роботи




    Крутя Василя Павловича
    керівника туристсько – краєзнавчого гуртка
    Ватутінської міської станції юних техніків







    2013 рік

    ЗМІСТ
    Вступ ………………………………………………………………………………………………...
    1. Інноваційні підходи до організації навчально – виховного процесу на заняттях туристсько – краєзнавчого гуртка………........................................

    2. Етапи та методи  досліджень туристсько - краєзнавчої роботи………………………………………………………………………….


    ВСТУП
       Виховання учнів у сучасному суспільстві  здійснюється в контексті національної і загальнолюдської культури, охоплює весь навчально - виховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяльності та поєднує інтереси особистості, суспільства держави і нації.                                                                                                                                                                                                  
    Соціально - політичні, економічні, екологічні зміни в житті нашої країни, що інтенсивно реформується, неоднозначно впливають на підростаюче покоління. У однієї його частини спостерігається ріст прагматизму, підприємництва, ранньої соціальної зрілості, а в іншої, навпаки, зростає замкненість, нерішучість, виявляється інфантилізм тощо. У цих умовах залучення дітей та учнівської  молоді  до цікавого, корисного і творчого життя є необхідною умовою  виховання інноваційної  особистості.
    Сучасною програмою виховання передбачається залучення учнів до різних форм творчої та суспільно - корисної діяльності, зокрема: пізнавальної, оздоровчої, трудової, художньо - естетичної, спортивної, пропагандистської, ігрової, культурної,  рекреаційної, екологічної,  що організовуються  у  години дозвілля .   Хоч як би добре не проводили традиційний урок, які б інноваційні  та інтерактивні методи не  використовували, тільки на класних заняттях не  можна здійснити всіх навчальних і виховних завдань. 
    На мою думку, туристсько – краєзнавча робота сприяє розширенню загальноосвітнього кругозору учнів, підвищує інтерес до історії рідного краю, сприяє активізації пізнавальної діяльності учнівської молоді,  розвиває їх творчу ініціативу, знайомить з найбільш доступними прийомами  досліджень. Вона є невід’ємною складовою виховання,  поєднує різні напрямки пізнавальної діяльності і відіграє одну з основних ролей у вихованні   інноваційної   особистості .                                                                                                                


    Інноваційні підходи до організації навчально – виховного процесу на заняттях туристсько – краєзнавчого гуртка

    Сьогодні, коли перед педагогами стоїть завдання виховання
    інноваційної творчої особистості, яка  зуміє пристосуватися до соціальних умов, які постійно змінюються, яка буде зорієнтована на соціальну активність та відповідальність, на національну свідомість, патріотизм, на любов  та дбайливе ставлення до природи, активне залучення  учнів до  туристсько – краєзнавчої роботи актуальне, тому що  сприяє ефективній реалізації   основних сучасних  орієнтирів  виховання.  
           Туристсько -  краєзнавча   робота  учнів  —  важлива частина позашкільної освіти. Вивчаючи історію рідного краю, вони  починають  пишатися своєю маленькою батьківщиною, прагнуть дізнатися більше про її історію,  глибше розуміють значення  бойових і трудових справ, беруть приклад з видатних земляків. І, звичайно,  діти, для яких небайдужа історія  предків,  виростуть патріотами , відповідальними не тільки за своє  життя,  а й за рідну землю, за те, яка вона дістанеться у спадок майбутнім поколінням.     
    Туристсько – краєзнавча робота також допоможе дітям глибше розуміти  події  сучасного життя, вона втілена в конкретні справи, вливається в різноманітні форми і спрямовується до єдиної мети - якнайповніше вивчити минуле і сучасне рідного краю, зберегти  краєзнавчі матеріали для нащадків. Людина, якій є чим пишатися, яка знає свій родовід, свою історію, своє коріння, буде будувати своє життя свідомо, розуміючи відповідальність не тільки перед нащадками , а й перед  тими , хто жив до нас.
    У процесі пізнання історії рідного краю, витоків національної культури, вивчення свого родоводу, історичних і культурних надбань предків в учнів виховується почуття дбайливого ставлення та поваги до історії краю, формується світогляд, удосконалюються навички дослідницької роботи, 
     з’являється  досвід  роботи над проектами . 


    Мета 
    роботи туристсько – краєзнавчого гуртка:

    1. Вивчення, дослідження та збір матеріалів про природу рідного краю, країни; про історичну минувшину та сьогодення; про видатних людей краю та культуру Черкащини.
    2. Організація роботи з екологічного виховання, формування у школярів вмінь та навичок природоохоронної діяльності, розвиток розуміння прекрасного в природі. 
    3. Розвиток творчих здібностей дітей, які пов'язані з географічними дослідженнями і передбачають аналіз зібраних фактів, робити висновки. 
    4. Вивчення особливостей господарської діяльності рідного краю (промисловості, сільського господарства, транспорту),  перспектив розвитку цих галузей із наступними висновками. 
    Зміст і форми 
    туристсько - краєзнавчої роботи

    Основними формами туристично-краєзнавчої роботи з учнями є прогулянки, екскурсії, подорожі та походи, естафети, зльоти, експедиції.
    Прогулянка — найпростіша форма туристично-краєзнавчої роботи. Прогулянки організовують у ліс, на річку, у гори і т. д. Вони не потребують особливих витрат і спеціального туристського спорядження. Прогулянки найчастіше проводять з учнями молодших класів.
      Екскурсія — форма туристично-краєзнавчої роботи, перед якою ставиться мета закріпити знання, здобуті на уроках. Екскурсії охоплюють учнів усіх класів, їх проводять протягом навчального року. Особливе місце вони займають у шкільних програмах з географії. Екскурсії вимагають від керівників та екскурсоводів ретельної попередньої підготовки і вмілого проведення. На екскурсіях учителі разом із своїми вихованцями мають справу з такими об'єктами, явищами і процесами, які наочно можна показати тільки в натурі. Вони мають велике значення для виховання в учнів почуття патріотизму: тут у всій повноті розкривається чарівність рідного краю і велич Батьківщини. Отже, екскурсії є важливою формою ідеологічної роботи серед шкільної молоді. 
               Нині, коли питання раціонального природокористування та охорони природи набули першорядного значення, роль екскурсій у природу ще більше зростає. Вона , як і урок, має свою мету, тему, план і свої методи роботи. Мета екскурсії визначається змістом матеріалу, що вивчається, а саме: попереднє накопичення уявлень; збирання ілюстративного матеріалу; закріплення матеріалу; вироблення умінь і навичок самостійної роботи на місцевості. Основними методами роботи на екскурсіях є групові спостереження. Їх поєднують із самостійною роботою учнів.
      Подорожі  можуть не передбачати тривалих піших переходів на місцевості. Лише цим вони відрізняються  від турпоходів, які є тривалішою за часом і складнішою формою туристсько-краєзнавчої роботи порівняно з прогулянками та екскурсіями. Тривалість їх коливається від 1 до 30 днів. 
    Естафета — це така форма дитячого туризму, яка передбачає вивчення певного району, області, краю чи всієї країни не однією групою, а кількома, які на певних відрізках маршруту змінюють одна одну. Завчасно трасу туристської подорожі поділяють на ділянки. Пройшовши свою ділянку і виконавши поставлені перед нею завдання, туристська група передає естафету наступній і т. д.
      Зльоти мають на меті обмін досвідом і підбивання підсумків туристично-краєзнавчої роботи. Вони передбачають також змагання з туристського багатоборства або спортивного орієнтування, огляд художньої самодіяльності.
      Експедиції — найскладніша форма туристично-краєзнавчої роботи, що передбачає проведення певних наукових досліджень. У туристсько -  краєзнавчих експедиціях беруть участь багато дітей. Організовуючи й проводячи такі експедиції, учитель повинен ставити собі за мету насамперед прищеплення учням навичок найпростіших наукових досліджень та залучення їх до суспільнокорисної праці. Добре спланована туристсько - краєзнавча експедиція сприяє активному здобуванню нових, а також поглибленню вже набутих знань і застосуванню їх у практичній діяльності. 
    Слід зазначити, що дані  експедиції вважаються більш складною (порівняно із звичайними екскурсіями) формою туристично-краєзнавчої роботи. Ось чому до них залучаються, головним чином, учні старших класів, що мають певний досвід туристично - екскурсійної роботи і виявили підвищений інтерес до простих науково - краєзнавчих досліджень.
    Наукова спрямованість туристсько -  краєзнавчих експедицій вимагає від учителя досвіду методичного керівництва.  Тематика експедицій різноманітна і залежить, головним чином, від потреб  у матеріалах краєзнавчого характеру, від зв'язків навчального закладу  з організаціями, рівня наукової підготовки вчителя, а також підготовки  старшокласників . Досвід організації і проведення туристсько -  краєзнавчих експедицій свідчить, що учні з великим ентузіазмом виконують завдання, поставлені перед ними .
      У своїй роботі вони керуються принципами безкорисливості, практичної спрямованості . Юних дослідників надихають у невтомному пошуку практичні результати роботи і перспективи того, що набуті в експедиції знання і навички стануть у пригоді. Дана  експедиційна робота гуртківців позитивно впливає на вибір професії. У процесі експедиційних досліджень учні закріплюють здобуті на уроках і в позаурочний час теоретичні знання, краще засвоюючи і закріплюючи в пам'яті просторові географічні закономірності. Спостерігаючи за роботою своїх вихованців у експедиціях, педагоги можуть легко виявити в них здібності до наукового пошуку. Туристсько -  краєзнавчі експедиції дають змогу педагогам запалити юних дослідників вогником творчого пошуку, романтикою розвідки, радості відкриття . Туристсько - краєзнавча експедиційна робота  відкриває великі можливості і для залучення підростаючого покоління до благородної справи охорони природи. Виховне значення туристсько - краєзнавчих експедицій значно підвищується тоді, коли експедиційна робота дітей пов’язується з роботою дорослих. При цьому юні дослідники краще пізнають певний об'єкт, вони не залишаються в ролі  спостерігачів.
                      Розпочинаючи туристсько-краєзнавчу роботу, слід мати продуману програму досліджень і складені на певні відрізки часу календарні плани. Туристсько - краєзнавчою роботою слід займатися безперервно. Наступність у  роботі здійснюється встановленням зв’язків між різновіковими туристсько-краєзнавчими об’єднаннями учнівської молоді.  
                    Туристсько – краєзнавча робота  всебічно розвиває світогляд учнів, прищеплює їм дослідницькі навички. Завдяки  спостереженням відбувається активне засвоєння учнями навчального матеріалу і набуття ними навичок, необхідних у житті. Стрижнем туристсько - краєзнавчої роботи учнівської молоді в Україні є рух учнівської молоді за збереження і примноження звичаїв, традицій і обрядів українського народу " Моя земля - земля моїх батьків ” , Всеукраїнська туристсько - краєзнавча експедиція "Краса і біль України ” та історико - географічна експедиція "Сто чудес України ”, конкурс туристичних маршрутів , туристсько – краєзнавча експедиція "Історія міст і сіл України ”.
            Результати досліджень повинні бути відповідно оформлені та експоновані для широкої громадськості, використані у матеріалах місцевих газет, у масових виховних  заходах, на заняттях .

    Етапи та методи
      досліджень туристсько-краєзнавчої роботи
    Основні етапи туристсько-краєзнавчої роботи та їх методи досліджень
    І . Підготовчий :
    1. Літературно-статистичний — вивчення території за літературними та статистичними даними.
    2. Картографічний — складання картосхеми району досліджень
    ІІ. Польовий:
    1. Візуальне спостереження.
    2. Польове спостереження - це дослідження за складеним у підготовчий період планом.
    3. Метод бесід.
    4. Метод фотографування та кінозйомок
    ІІІ. Камеральний:
    1. Аналітико-статистичний облік та аналіз результатів роботи.
    2. Ілюстративний — оформлення роботи.
    3. Картографічний — складання нових карт за отриманими результатами
            Туристсько - краєзнавчий гурток дає можливість педагогу проводити роботу цілеспрямовано, поєднуючи групові форми роботи з індивідуальними. Керівник гуртка повинен уміло поєднувати теоретичні та практичні заняття, використовувати різні методи та прийоми роботи. Результативність роботи гуртка буде залежати й від того, наскільки керівник інформований про індивідуальні особливості, інтереси та успішність гуртківців. Це сприятиме розвитку пізнавальної діяльності та творчості учнів. Керівники гуртків повинні координувати роботу гуртка зі шкільними програмами, досконало знати типові програми з туризму та краєзнавства.    Учитель, обізнаний з рідним краєм лише за літературними джерелами, використовує частіше стаціонарні форми туристсько - краєзнавчої роботи: краєзнавчі олімпіади, конференції, лекторії, конкурси, вікторини, випуск краєзнавчих газет та журналів, «видання» усних журналів та інші заходи, що проводяться на місці, в умовах школи .
    Вдалою формою залучення учнів до туристсько - краєзнавчої роботи є проведення предметних тижнів. До заходів тижня входить проведення туристсько - краєзнавчих вікторин  для різних вікових груп, туристсько - краєзнавчих брейн - рингів, конкурсів заочних туристичних подорожей. Участь  учнів у краєзнавчих акціях сприяє всебічному залученню школярів до пошукової та дослідницької роботи з історії та географії, формуванню громадянської свідомості.    
                 Цікавою формою туристсько – краєзнавчої роботи є робота над проектами.    
                У процесі роботи над ними учні оволодівають навичками  самостійної
    роботи , зазначивши  мету, формулюють проблему, завдання, продумують практичну та теоретичну значущість . Метод проектування сьогодні виходить на одне з перших місць у теорії та практиці освітньої діяльності, адже, як стверджував В.О. Сухомлинський  «майстром педагогічної праці стає той, хто відчув себе дослідником». Ось чому цей метод важливий при організації і туристсько – краєзнавчої роботи. Проектування, яке передбачає усвідомлені, системні та радикальні знання, найбільш продуктивний шлях.   Кожен з проектів має мету, завдання та шляхи реалізації, окреслені на перспективу і конкретний план дій (у вигляді заходів річного плану залежно від тематики проекту) на навчальний рік. Наприклад  проекти: "Моє село на карті Батьківщини, хоч невідоме , та дарма "  чи   "Велика Вітчизняна війна в моєму місті ".
    Проектуванню властиві загальні ознаки: орієнтація на майбутнє, активний вплив на соціальні процеси, конкретне розв’язання перспективних проблем, варіативність, мобільність. Результативним проект можна вважати тоді, коли виконання його сприятиме розв’язанню актуальної проблеми; коли  його можна застосувати для масового використання, оскільки йому властиві новизна, оптимальність, гнучкість, цілісність.                                                                                                                                         

    Етапи проектування:
     І етап – теоретичний або підготовчий
    Задачі:
    1. Попередня оцінка ситуація, стану певної частини навчально - виховного процесу.
    2. Визначення об’єктів, які будуть аналізуватися.
    3. Визначення необхідності проектування, проектування визначення задач.
    4. Розробка плану проектної групи.
    5. Формування проектної групи.
    6. Розподіл праці в проектній групі.

     ІІ етап – передпроектий аналіз
    Задачі:
    1. Аналіз стану об’єкта дослідження.
    2. Розробка пропозицій з розвитку проекту.

    ІІІ етап – розробка проектних рішень та програми дій з їх виконання
    Задачі:
      1.Розробка пакету проектних рішень.
      2. Документальне оформлення

    ІV етап – коригуючий (системні зміни)
    Задачі:
    1. Розробка механізмів зміни об’єкта дослідження.
    2. Моделювання змін.

    V етап – заключний (застосування проекту)
      За терміном виконання проекти бувають:
    - оперативні - розраховані на здійснення протягом кількох тижнів чи
    місяців;
    - річні – розраховані на навчальний рік;
    - перспективні – розраховані на кілька років (від 3 до 5)

      Хоча у межах навчального закладу може реалізовуватися одразу кілька проектів, однак це не спричиняє виникнення ситуації перевантаження діяльності гуртка. Вони можуть входити окремими додатками до плану туристсько –краєзнавчої роботи .